Безпека на льоду
Ще трохи і в країну увірветься зима і відчутне похолодання. А це означає, що на річках з’явиться крига і небезпека для життя.
ПАМ’ЯТАЙТЕ, перш ніж ступати на лід, потрібно переконатися у його достатній товщині. У різних місцях річок, озер товщина льодового покрову може бути різною. У гирлах річок та приток міцність льоду послаблена течією. Лід вважається безпечним: для одного пішохода — якщо його товщина становить не менше ніж 7 сантиметрів (він має зеленкуватий відтінок); для обладнання ковзанки — не менше ніж 10—12 сантиметрів (якщо ковзанка призначена для масового катання — не менше ніж 25 сантиметрів).
Щоб виміряти товщину льоду, необхідно пробити лунки по різні боки від шляху переправи (відстань між лунками має становити до 5 метрів).
Якщо лід почав тріщати і на ньому з’явилися характерні тріщини, необхідно негайно повертатися до берега, при цьому ні в якому разі не можна бігти, слід відходити повільно, не відриваючи ступні ніг від льоду.
ПРАВИЛА ПОВЕДІНКИ НА ЛЬОДУ:
1. Виходити на лід можна тільки за стійкої морозної погоди.
2. Переходити водойми потрібно в спеціально позначених і обладнаних для цього місцях.
3. Забороняється виходити на лід, товщина і міцність якого вам невідомі.
4. Забороняється спускатися на лижах з крутого берега на неперевірений на міцність і товщину лід.
5. Забороняється збиратися на льоду великими групами в одному місці.
6. Забороняється виходити на лід за таких умов:
— якщо поруч теплі потоки води, в місці з’єднання річок, у місці виходу стічних і промислових вод;
— у випадку швидкої течії річки у цьому місці;
— за наявності вмерзлих у лід дошок, палок та інших предметів;
— у випадку різного забарвлення льоду;
— під час весняного розтавання снігу та льоду, а також сильного перепаду температури під час потепління.
Перед переходом водойми льодом необхідно спочатку (якщо можливо) знайти стежку або сліди на льоду, якщо їх немає, то необхідно, ще перебуваючи на березі, визначити маршрут свого руху.
Необхідно подивитися заздалегідь, чи немає на маршруті руху підозрілих місць. При цьому слід враховувати:
• лід може бути неміцним біля стоку води (наприклад із ферми або заводу);
• поблизу кущів, очерету, під кучугурами, у місцях, де водорості вмерзли в лід, він може бути тонким або крихким;
• під час руху необхідно оминати ділянки, покриті товстим шаром снігу, оскільки під снігом лід завжди тонший;
• у місцях, де б’ють джерела, де швидка течія або струмок впадає в річку, лід завжди тонкий;
• необхідно обережно спускатися з берега: лід може нещільно прилягати до суші, можливі тріщини, під льодом може бути повітря;
• необхідно взяти з собою палицю, для того щоб перевіряти міцність льоду. Якщо після першого удару палицею з’являється вода — лід пробивається, тому необхідно негайно повертатися на те місце, звідки ви починали рухатись. Причому перші кроки необхідно робити, не відриваючи ступні ніг від льоду;
• міцність льоду ударом ноги перевіряти ні в якому разі не можна;
• якщо ви на лижах, то необхідно з’ясувати, чи є вже прокладена лижня. Якщо немає і необхідно її прокласти, кріплення лиж відстебніть, палиці тримайте в руках, але не накидайте петлі на кисті рук.
Якщо маєте рюкзак, то його необхідно повісити лише на одне плече, а краще волочити за собою на мотузці на відстані 2—3 метри. Якщо перехід здійснює група, відстань між лижниками (і так само пішоходами) повинна бути не меншою, ніж 5 метрів.
Правила надання першої медичної допомоги потерпілим при переохолодженні та обмороженні
Дії при наданні першої медичної допомоги відрізняються в залежності від ступеню обмороження, стану загального охолодження організму людини, її віку та наявних хвороб.
Перш за все необхідно припинити дію охолодження, зігріти кінцівки для відновлення кровообігу в уражених холодом тканинах із метою попередження розвитку інфекційних ускладнень. Максимально швидко слід доправити постраждалого до найближчого теплого приміщення, зняти з нього взуття, верхній одяг, шкарпетки та рукавички.
ОДНОЧАСНО З ПРОВЕДЕННЯМ ЗАХОДІВ ПЕРШОЇ ЧЕРГИ ТРЕБА ВИКЛИКАТИ ШВИДКУ МЕДИЧНУ ДОПОМОГУ ДЛЯ ПРОВЕДЕННЯ КВАЛІФІКОВАНИХ ЗАХОДІВ ЩОДО РЯТУВАННЯ ПОСТРАЖДАЛОГО.
При обмороженні І ступеню, ділянки тіла, що охолоджені, необхідно зігріти до почервоніння теплими руками, легким масажем, розтиранням тканиною з вовни, диханням, а потім накласти ватно-марлеву пов’язку.
При обмороженні II-IV ступеню швидке зігрівання, масаж або розтирання не робіть. Слід накласти на уражену поверхню теплоізолюючу пов’язку (шар марлі, товстий шар вати, знов шар марлі, а зверху клейонку або прогумовану тканину). Уражені кінцівки зафіксуйте за допомогою підручних засобів (шматок дошки або фанери, щільний картон), які накладаються та фіксуються зверху пов’язки. Для теплоізоляції можна використовувати ватники, куфайки, вовняну тканину тощо. Ураженим дають пити теплу рідину, гарячу їжу. Не потрібно розтирати уражених снігом, тому що кровоносні судини верхніх та нижніх кінцівок можуть постраждати. Не можна застосовувати швидке зігрівання обморожених кінцівок біля багаття, безконтрольно застосовувати грілки та інші джерела тепла, тому що це погіршує перебіг обмороження.
НЕ РЕКОМЕНДУЄТЬСЯ, як неефективний, варіант першої допомоги – застосування олій та жирів, розтирання кінцівок спиртом при глибокому обмороженні.
Зігрівання можна проводити за допомогою теплих ванн. Температуру води слід поступово підвищувати з 20°С до 40°С протягом 20-30 хвилин. При цьому кінцівку необхідно ретельно відмити милом від бруду. Після ванн та розтирання пошкоджену частину тіла необхідно висушити (протерти), закрити стерильною пов’язкою та тепло укутати. Відморожені ділянки тіла не можна змазувати жиром і мазями.
ПРИ БУДЬ-ЯКОМУ СТУПЕНІ ВІДМОРОЖЕННЯ НЕОБХІДНО ЗВЕРНУТИСЯ ДО ЛІКАРЯ.
Навіть той, хто добре плаває, повинен постійно бути обережним, дисциплінованим і суворо дотримуватись правил поведінки на воді. Знання та виконання правил поведінки на воді є запорукою безпеки життя, а також отримання задоволення від відпочинку. Необхідно звернути особливу увагу на пояснення юнацтву правил поведінки на воді дітям.
Правила поведінки на воді:
- діти повинні купатися обов’язково під наглядом дорослих;
- вчитися плавати потрібно під керівництвом інструктора або батьків;
- не купайтеся i не пірнайте у незнайомих місцях, це можна робити у спеціально відведених місцях;
- не можна запливати за обмежувальні знаки;
- слід дуже обережно поводитися на надувних матрацах та іграшках, особливо, коли є вітер або сильна течія;
- якщо течія вас підхопила, не панікуйте, треба пливти за течією, поступово i плавно повертаючи до берега;
- не купайтеся в холодній воді, щоб не сталося переохолодження;
- не треба купатися довго, краще купатися кiлька разів по 20-30 хв.;
- не можна гратися на воді у такі ігри, які можуть завдати шкоди;
- не подавайте без потреби сигналів про допомогу;
- не пірнайте під людей, не хапайте їх за ноги;
- купатися рекомендовано вранці i ввечері;
- не слід купатися наодинці;
- не підпливайте до коловоротів, пароплавів i катерів;
- не стрибайте головою вниз у місцях, глибина яких вам невідома.
- не забувайте, що вода несе й небезпеку! Шторм на морі, повінь, сильна злива можуть завдати шкоди не тiльки навколишньому середовищу, але й людині!
Порушення цих правил залишаються головною причиною загибелі людей на воді.
Щороку у світі тоне величезна кількість людей. Втім, називають і іншу головну причину загибелі у воді: спочатку самовпевненість, а потім страх. Причому відомо, що і від того, і від іншого часто рятують знання, а саме:
- У плавця починає зводити ногу.
Знаючи, що це звичайна ситуація, ви повинні на секунду зануритися з головою у воду і, розпрямивши ногу, сильно рукою потягнути на себе ступню за великий палець. Якщо не знати цього прийому, легко злякатися, і, гублячи сили і збиваючи подих, намагатися плисти до берега, а там вже - як повезе.
- До речі, одночасно з умінням плавати цілком необхідно навчитися і відпочивати у воді.
Перший засіб - лежачи на спині. Спокійно розправивши руки і ноги, закрити очі, лягти головою на воду і розслабитися, лише злегка допомагаючи собі утриматися в горизонтальному положенні. Набрати в легкі повітря, затримати, повільно видихнути.
Другий засіб - зіщулившись «поплавцем». Вдихнути, занурити особу у воду, обійняти коліна руками і притиснути до тіла, стримуючи видих (але не напружуючись), повільно видихати у воду, а потім - знову швидкий вдих над водою і знову «поплавець».
Якщо ви змерзли, треба робити нерухому (статичну) гімнастику, по черзі напружувати руки і ноги.
Отже, після відпочинку, треба знову плисти до берега. І знову відпочивати. Але ні в якому разі не втрачати енергії на страх.
В крайньому випадку порадьте собі думкою, що боятися вже пізно - треба тільки діяти. Той хто вміє з рештою пропливти десять метрів, пропливе і сто, якщо буде відпочивати, та й людина все-таки легше води.
Існує найпростіший прийом орієнтації під водою. Під час навіть неглибокого занурення (наприклад, із маскою) плавець нерідко втрачає правильне відчуття «верх-низ», причому часто про цей навіть не догадується. Щоб йти точно нагору, треба випустити декілька пухирців повітря, а уже вони покажуть дорогу.
Зрозуміло, усі ці поради потрібні, якщо ви узагалі вмієте плавати. Навчити плавати свою дитину - обов'язок, такий же, як навчити переходити вулицю. Впевнено триматися на воді можна навчити за 5- 7 днів, і це вже перший крок до безпеки: діти тонуть не тільки в ставках і річках, але й у бочках із водою, і в домашніх ваннах.
Що робити, якщо на ваших очах тоне людина?
Насамперед дати собі секунду на міркування. Чи немає поруч рятувального засобу? Їм може бути усе, що збільшить плавучість людини і що ви в змозі до нього докинути. Рятувальне коло можна кинути на 20- 25 метрів.
Чи є човен? Чи можна покликати когось ще на допомогу? Уміння надати допомогу при нещасливих випадках необхідно кожній людині. Володіння прийомами і засобами надання допомоги утопаючій людині - винятково важлива спеціальна навичка. Особливо важливо це вміти робити без використання рятувальних засобів (човнів, катерів і т.п.). У цьому випадку рятувальники повинні вміти добре плавати, володіти прийомами надання першої допомоги постраждалим, діяти швидко і рішуче. Крикнувши потерпілому, ви йдете йому на допомогу.
Якщо ви добираєтеся до потопаючого плавом, треба максимально враховувати плин води, вітер, відстань до берега і т.д. Наближаючись, намагайтеся заспокоїти і підбадьорити плавця, що вибився із сил. Якщо це вдалося і він може контролювати свої дії, плавець повинний триматися за плечі рятувальника. Якщо немає - обертатися з ним треба жорстко і безцеремонно. Деякі інструкції рекомендують навіть оглушити потопаючого, щоб спасти його і своє життя.
Коротко техніка рятування виглядає так. Підпливши до потопаючого, треба підпірнути під нього і, узявши позаду одним із прийомів захоплення (класичний - за волосся), транспортувати до берега. У випадку, якщо тому хто тоне, вдалося схопити вас за руки, шию або ноги, звільняйтеся і негайно пірнайте - інстинкт самозбереження змусить потерпілого вас відпустити.
Якщо людина вже занурилася у воду, не кидайте спроб знайти його в глибині, а потім повернути до життя. Це можна зробити, якщо той хто потонув, був у воді близько 6 хвилин.
Перед тим, як приступити до надання першої допомоги постраждалому, його необхідно швидко і старанно оглянути. Основну увагу звернути на колір шкірних покровів, подих, серцеву діяльність, очні рефлекси, ширину зіниці. Допомога надається в залежності від його стану.
Ознаки клінічної смерті: зіниці розширені, пульс відсутній, серце не чутно, подиху немає. Зіниці не реагують (Якщо зіниці звужені, то людина в непритомності і штучне дихання робити не треба. Треба дати нашатирний спирт і поплескати по щоках). Приступати до надання допомоги потрібно якнайшвидше. Якщо постраждалий не подає ознак життя, це не повинно зупиняти надання першої допомоги. Будь-які сумніви повинні вклонятися на користь життя!
Доти, поки є найменший шанс врятувати людину, треба проводити заходи щодо його рятування.
При клінічній смерті людину ще можна повернути до життя. Без подиху і серцебиття, у постраждалого клітини мозку починають гинути через 4-5 хвилин. Але якщо йому надають допомогу (штучне дихання і непрямий масаж серця), настання біологічної смерті можна запобігти. Але треба пам'ятати, що першими руйнуються клітини кори великих півкуль головного мозку.
Як тільки потопаючого витягли з води, відразу приступають до надання долікарської допомоги. По можливості необхідно відразу викликати лікаря, а до його прибуття не припиняти спроб відновити дихання людини.
Витягнувши на берег, оглянете потерпілого: рот і ніс можуть бути забиті тванню або піском, їх треба негайно прочистити (пальцями, повернувши голову людини на бік). Потім покладете постраждалого животом на своє коліно (голову звісити особою униз) і сильно натиснувши, виплесніть воду зі шлунка і дихальних шляхів. Все це треба робити швидко і також швидко укласти постраждалого на спину, розстебнути йому пояс і верхні ґудзики і почати робити штучне дихання.
Підведіться на коліна зліва, максимально закиньте голову постраждалого (це дуже важливо!) і, змістивши щелепу униз, розкрийте йому рот. Зробіть глибокий вдих, прикладете свої губи до губів постраждалого (рекомендується через хустку або марлю) і із силою видихніть повітря. Ніздря постраждалого при цьому треба затиснути рукою. Видих відбудеться самостійно.
Якщо в постраждалого не б'ється серце, штучне дихання треба сполучити з непрямим масажем серця. Для цього одну долоню покладете поперек нижньої частини грудини (але не на ребра!), іншу долоню - поверх перший навхрест. Надавите на грудину зап'ястями так, щоб вона прогнулася на 3-5 сантиметрів, і відпустите. Прогинати потрібно сильно, поштовхом, використовуючи вагу свого тіла. Через кожне вдихання повітря робіть 4-5 ритмічних надавлювань.
Добре, якщо допомогу надають двоє. Тоді один робить штучне дихання, другий за ним - масаж серця. Не зупиняйте заходу для реанімації до прибуття «швидкої допомоги»: завдяки вашим діям організм ще може жити. Загибель у воді більше чим у багатьох інших екстремальних ситуаціях залежить від поводження самої людини.
Зрозуміло, прийоми пожвавлення і рятування зовсім не просто застосовувати без практики, і треба б таким речам учитися заздалегідь. Але навіть якщо у вас немає ніякої підготовки - дійте! Треба використовувати будь-який шанс.
